Місто над ставом

" Просвіта"

Громадська організація «Просвіта» м. Ходорова пройшла складний час у своїй діяльності. Заснована наприкінці ХІХ ст., вона об'єднала всі патріотично свідомі сили українства в боротьбі за утвердження національної ідеї проти засилля іноземних режимів.
  Створена у 1868 р. «Просвіта» виступила осередком усієї культурно-просвітницької роботи серед населення міста та його окраїн. Але в 1939 р. вона була знищена більшовицькою владою.
  Однак, настав час національного відродження. Ідеї утвердження державності, шанування та розвиток мови, збереження традицій українського народу збереглися у свідомості людей і проявилися в новому здвигу національно-визвольних змагань.
  Не стояв осторонь події пробудження національної свідомості і наш Ходорів. Вже в 1988 р. серед трудової інтелігенції інженерного персоналу заводу «Поліграфмаш» визріла думка про створення товариства української мови ім. Т. Шевченка.
  Ініціаторами цього процесу були: інженерно-технічні працівники яких підтримав заводський профспілковий комітет очолюваний п. С. Лосик. Найактивнішими були: п. М. Вербовський, В. Пундор, М. Носик, М. Калинець, Є. Лелих. І в 1989 р. на заводі «Поліграфмаш» був створений перший осередок товариства української мови ім. Т.Шевченка.
  З цього часу почався процес відродження діяльності громадських організацій міста. 22.11.1989 р. республіканським правлінням Товариства української мови було зареєстроване Ходорівське міське об'єднання української мови «Просвіта» (св.№Р-14-0250(147х). В його склад увійшло 17 первинних осередків загальною чисельністю 676 чоловік. Це - осередки на заводі «Поліграфмаш» (Є. Лелих) в СПТУ-П (З. Книш), в Ходорівській райлікарні (Г. Гулей), музичній школі (І. Гнатів), ПМК-І (І. Медвецька), інспекції держстраху (Г. Дашавець), на Ходорівському заводі продтоварів (О. Найдух), цукрозаводі (А. Баковська), в Д./у. «Ромашка» (М. Сабат), в середній школі №1 (М. Бас), середній школі №2 (Н. Калинець), в масло цеху, в Д./у. «Вишенька» (Н.Сомик); в Отиневицькій СШ (Г. Гулей), Чорно острівській СШ (Н. Жубіль), в БК с. Жирово. В 1990 р. до Ходорівського міського об'єднання товариства приєдналося ще 10 осередків, з них сім сільських, загальною чисельністю 227 чоловік.
  Першим головою товариства був В. Пундор, згодом «Просвіту» очолив М. Вербовський, який і сьогодні - незмінний голова.
  Для координації роботи товариства було обрано раду, створено окремі секції, зокрема: секцію громадських ініціатив; їсторично-краєзнавчу, мовно-технічну, лекторську, про культуру мови, секцію вивчення фольклору.
  Протягом 1990-1998 р.р. товариство налічувало 805 чоловік. Проте, з часом а саме з 1998 р. кількість осередків та їх чисельність почала різко скорочуватись. І на 2008 р. в міському об'єднанні налічується 5 осередків. Всі сільські осередки вийшли з об'єднання і працюють на місцях.
Найактивнішими діячами міського об'єднаного товариства є В. Пундор, М. Вербовський, М. Носик, О. Дзера, М. Бас, І. Лозинська, С. Калинець, З. Книш, М. Костур. М. Носик в 1998 р. нагороджена почесною грамотою львівського обласного об’єднання всеукраїнського товариства «Просвіта». Середній вік членів товариства 45-50р. Відроджена «Просвіта» стала найважливішою національно-громадською організацією, матір’ю культурно-просвітницької роботи.
  В своїй діяльності міське товариство керується статутом, в якому визначено основні напрямки його діяльності, а саме: утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури відродження Історичної пам'яті українського народу, формування національної свідомості та громадського суспільства, всебічна робота щодо утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя, здійснення агітаційно-пропагандистської діяльності, зокрема проведення тематичних вечорів, виставок, екскурсій, розповсюдження художньої літератури, журналів, газет.
  Рада товариства співпрацює з обласним товариством у Львові. Голова товариства п. М. Вербовський приймав участь у виїзних засіданнях в м. Сокаль, Самбір та ін, був делегатом республіканських звітно-виборчих конференцій. Окремі члени товариства були делегатами обласних конференцій.
  Просвітяни тісно співпрацюють з іншими громадськими організаціями міста а саме з Ходорівською філією Союзу українок, осередком Спілки політв'язнів, товариством «Милосердя» та ін.
  Робота міського об'єднання висвітлюється у міській газеті «Ходорівщина», окремі статті були опубліковані в обласній газеті «Просвіта».
  У товаристві зберігаються документи за час його діяльності зокрема: статут товариства, протоколи нарад та конференцій, відомості сплати членських внесків прихідні та видаткові оренди сплати та витрачання членських внесків.
  Місто має народний дім який переданий у користування громаді. Тут працюють всі громадські організації. Товариство має окрему кімнату.
  Наші просвітяни брали найактивнішу участь у передвиборчих компаніях і в усіх патріотично-політичних акціях які проводилися у місті. Вони працювали у дільничних виборчих комісіях, проводили агітацію. На конференціях товариства приймалися важливі звернення до президента України, Верховної Ради.
  Серед просвітян депутати різних рівнів: В. Пундор, А. Качан, З. Книш, Р. Чорний, В. Жигало - депутати районної ради; М. Калинець, О. Коцовський, О. Гулей, М. Баторик, И. Калинець, М. Костур, П. Книш - депутати міської ради.
  За час своєї діяльності Ходорівська «Просвіта» стала центром проведення культурно-просвітницьких заходів, конференцій, урочистостей до історичних дат, зустрічей з видатними людьми Ходорівщини.
  20 травня 1991р. була організована зустріч колишніх учнів рідної школи, яка проіснувала в Ходорові 10 років (1928-1939). До Народного Дому прибуло майже двісті випускників. Це була зустріч сивоголових людей які не бачилися більше ніж 50 років.
  23 серпня 1992 р. до Ходорова «прийшов» Тарас Шевченко. У цей день відкрито і посвячено величний пам'ятник Кобзареві. Його спорудження стало для громади справою великої ваги. Збирали кошти, впорядковували власними силами майдан. Тепер це священне місце - окраса Ходорова.
  01 листопада 1992 р. освячено майдан УПА. А напередодні просвітяни та Інші громадські організації проводили на цьому місці розкопки, виймали з-під землі останки вбитих. За всіма християнськими традиціями вдалося перезахоронити на міському кладовищі 14 із них. Інші навічно спочиватимуть тут. Над ними стоїть тепер Ангел-Хоронитель, 12 грудня 1993 р. проведено літературно-мистецький вечір з нагоди 125 річчя
«Просвіти» та 80 річчя її філії в м. Ходорові.
  В 1993-1994 р. р. працював просвітянський лекторій двох напрямків:
- історія України.
- наша мова.
  Випускали стенд «За культуру мови», стінгазету «Забуті імена».
  У золотовересневі дні 1994 р. Ходорів святкував 600 літній ювілей. Три дні святкування - це цікаві зустрічі, знайомства з відомими особистостями - вихідцями з Ходорівщини.
  У вересенї 1995 р. відбувся всесвітній з'їзд Ходорівчан. А на Ринковій площі відкрито та освячено пам'ятник Богдану Хмельницькому.
  Упродовж 1996-1998 р.р. Товариством проводився цикл творчих вечорів присвячених непересічним і видатним особистостям Ходорова і ходорівщини, зокрема:
- творчий вечір «Штрихи до портрета політичного та громадського діяча, депутата Верховної Ради Михайла Гориня;
- творчий вечір поета шістдесятника, лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця;
- творчий вечір громадського діяча, автора публіцистичних статей, наукових розвідок Ірини Калинець;
- творчий вечір професора Дрогобицького педуніверситету Михайла Шалати;
- творчий вечір диригента Національної опери, народного артиста України, професора Івана Гамкала;
- творчий вечір - виставка творів Народного художника України Зеновія Кецала;
- творчий вечір - виставка вишивки заслуженої майстрині народної творчості України Ольги Возниці;
- презентація збірки поезій місцевої поетеси Галини Охоцької;
- зустріч з місцевим поетом перекладачем О. Дудином.
  У грудні 1998 р. відбулося величне дійство з нагоди 130 річчя заснування «Просвіти» та 85 річчя її філії в Ходорові. В святкуванні приймали участь голова обласного товариства п. Р. Лубківський та артисти драматичного театру імені М.Зеньковецької.
  26 серпня 2001 р. відкрито постійно діючу виставку творів народного художника України З. Кецала, які він подарував нашому місту. Цього ж дня освячено на Народному Домі пам'ятну дошку з іменами людей які стояли біля колиски товариства «Просвіта» на Ходорівщині, а потім були його активними учасниками.
  У вересні 2002 р. відбулося відкриття меморіальної дошки відомому українському просвітителю Дмитру Макогону та його донцї-письменниці І. ВІльде які жили і працювали в м. Ходорові. На торжествах був присутній син Ірини Вільде - Ярема, професор Дрогобицького педуніверситету М. Шалата, депутат обласної ради О. Федоришин.
  У березні 2003 р. проведено літературний вечір відомого письменника, громадського та політичного діяча Р. Іваничука. На вечорі презентували книгу «Вогненні стовпи».
  В червні 2003 р. поновлено пам'ятний знак Маркіяну Шашкевичу на подвір'ї церкви св. Косми та Демяна. 14.лютого 2002 р. проведено торжества з нагоди 85 річчя з дня народження та 60 річчя творчої діяльності Народного художника України Зеновія Кецала
  В червні 2004 р. міська «Просвіта» долучилася до обласного фестивалю «Читай, дивись, і слухай українське». Дякуючи міському голові О. Коцовському та місцевим підприємцям бібліотеки міста та шкіл поповнилися цінними книгами.
  9 вересня 2004 р. освячено меморіальну дошку на будинку по вул. І. Франка у якому жили Мацьківи, родина сестри (Тарсикії у миру Ольги Мацьків), проголошеної блаженною у червні 2001 р. папою Іваном Павлом II.
  У вересні 2005р. наші просвітяни гостювали у просвітян с. Бортники, приймаючи участь у святкуванні 130 - річчя з часу створення місцевого осередку «Просвіта». Ходорівські народні колективи «Мрія», «Наддністрянка», «Калина» подарували мешканцям села прекрасний тематичний концерт.
  18 вересня 2005 р.відкрито та освячено пам'ятник титану слова і духу, галицькому Мойсееві І. Я. Франку.
  27 серпня 2006 р. відбувся урочистий вечір на честь 150 - річниці з дня народження І. Франка. Слово про І. Франка виголосила Л. Королюк, голова осередку товариства «Просвіта» Ходорівської райлікарні. На площі біля пам'ятника великому Каменяреві відбулося загальноміське віче.
  В липні 2007р.відбувся урочистий вечір присвячений 100 - річчю від дня народження генерал-хорунжого УПА Р. Шухевича. У вечері прийняла участь О. Ільків, член ОУН, зв'язкова Р. Шухевича.
  В квітні 2008 р. в середній школі №1 вчитель О. Баторик провела відкритий урок «Просвіта - життєдайна наснага для української душі». З великим інтересом учні прослухали виступи гостей М. Вербовського, І. Лозинської про цікаві факти з життя і діяльності визначних просвітян Ходорівщини, та функціонування «Рідної» школи в Ходорові,
  Крім того, традиційно доповідями і концертами відзначаємо свята приурочені до роковин Кобзаря, Лесі Українки, День матері, День незалежності України, День конституції, День Соборності, День героїв Крут, у лютому - День Героїнь, у травні - День героїв, річниці створення УПА.
  Щороку проводимо разом з СУ Свято Святого Миколая, Андрія. Наші просвітяни є співорганізаторами щорічних Різдвяних і Великодних фестин.
  До Дня незалежності України та Дня міста просвітяни разом з союзянками організовують велику виставку робіт умільців нашого краю: майстрів пензля Р. Яворського, М.Олійника, Н. Гриджин, вишивальниць Л. Вербовської, Л. Хлопоніної, О. Кудлик, майстрів різьби О. Дудина, А. Голованича, Ю. Тернавчика, В. Ковтала.
  Велику увагу приділяємо упорядкуванню могил Січових стрільців та воїнів ОУН - УПА, разом з учнями місцевих шкіл доглядаємо їх.
  Активні просвітяни і у розвитку художньої самодіяльності. Гордістю нашого міста є шість народних колективів: хорова капела «Мрія», танцювальний ансамбль «Надністрянка», жіночий ансамбль «Калина», чоловічий ансамбль «Діброва», ансамбль народної музики «Заграва», кіностудія «Луг», їх керівники та 50% учасників - просвітяни, це - пп. Ю. Коцовська, І. Ворона, О. Вавричин, Б. Бирич, О. Королюк, Л. Баторик та інші.
Значну літературно - мистецьку роботу проводили і проводять члени осередку музичної школи. Вони підготували вечір «Чайковський та Україна», вечір ліричної пісні, вечір «Пори року», вечір посвячений 250 - річчю від дня народження В. Моцарта.
  Свята, вечори, зустрічі - всі ці заходи мають важливий вплив на формування свідомості української молоді. Тому до всіх заходів товариство залучає учнівську та студентську молодь. У цьому напрямку плідно працює осередок Центру дитячої та юнацької творчості (керівники М. Бас, С. Ланишин).
  Ходорівська «Просвіта» проводить діяльне культурне життя. Відбулося чимало поїздок та екскурсій. Ми відвідали могилу Т. Шевченка в Каневі, побували на горі Маківка на могилах Січових Стрільців, у с. Підлісся - на могилі М. Шашкевича, у садибі І. Франка в с. Нагуєвичі, в краєзнавчому музеї м. Львова, Івано - Франківська.
  Просвітяни брали діяльну участь у зборі коштів на побудову храму Кобзаря в Каневі, пам'ятників Т. Шевченку, І. Франку в м. Ходорові. 
  Варто відзначити що всі починання міського об'єднання товариства «Просвіта» підтримував міський голова О. Коцовський, цілий ряд акцій фінансували місцеві національно свідомі меценати.
  Ось так і живемо - у праці, в пізнанні і відпочинку. Намагаємося бути корисними Ходорівській громаді, активно ширити українську справу, захищати нашу мову, наші традиції й обряди, нашу культуру.

Copyright MyCorp © 2024 |