Микола Верещинський (1793-1882) - св’ященник, народознавець, меценат, відіграв важливу роль у відродженні та становлення і народного спрямування українського суспільно-культурного руху в Галичині.

Освальд-Мар’ян Бальбцер (1857-1933) – польський історик права, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, поет і літератор, учений, організатор науки, ректор Львівського університету, архівіст і видавець.

Сильвестр Калинець (1886-1945) – український поет, прозаїк, драматург, перекладач і журналіст, відомий громадський діяч серед української діаспори в Бразилії, перший перекладач безсмертного Шевченківського „Заповіту” португальською мовою.

Іван Кедрин-Рудницький (1896-1995) – видатний український журналіст, публіцист, активний учасник визвольних змагань, громадський діяч серед української діаспори.

Дмитро Дубаневич (1900-1933) – Один з перших членів української військової організації, учасник нападу на повітову касу Долини 1925 р.

Володимир Лопушанський (1903-1987) – український письменник, творчість якого була вимушено забута, звинувачений в антирадянщині та співробітництві з фашистами, засуджений радянською владою 1953 р.

Григорій Закляк (1908-1984) – архієпископ Ужгородський і Мукачівський, зберіг для відродження Української Грекокатолицької Церкви жезл Блаженнішого митрополита Андрея Шептицького.

Теодор Кудлик (1909-1990) – активний громадський діяч на Ходорівщині 30-4—х років, а також багато років – в українській громаді Великобританії; довголітній голова Центрального патріальхального комітету Української Помісної, Католицької Церкви у Великобританії; голова Союзу українців Британії, член теренового проводу ОУН., письменник, поет, журналіст, публіцист.

Ярослав Климкович (1925-1948) – вояк дивізії „Галичина”, Музикант, композитор, поет.

Блаженна Тарсикія Ольга Мацьків (1919-1944) – прожила мученицьке життя і стала Святою, проголошена Папою Іваном ПавломІІ Блаженною мученицею. Мощі сестри Тарсикії знаходяться в храмі св. Косми і Дам'яна у Ходорові.

Володимир Сохан (1923) – багатолітній Головний секретар Українського Народного Союзу в США, один з засновників Світового конгресу вільних українців, заступник голови Української Американської координаційної ради, член дирекції Координаційного комітету допомоги Україні, журналіст.

Ольга Возниця (1925) – Заслужена майстриня України, учасниця багатьох виставок в Україні та за кордоном, прославилась вишивками і роботами з бісеру.

Ігор Калинець (1939) – український поет, яскравий представник хвилі поетів-шістдесятників, лауреат премії ім. Івана Франка у США, ім. Василя Стуса, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка.

Романа Кобальчинська (1946) – відомий етнограф, провідний спеціаліст Музею архітектури і побуту України в Києві, автор наукових досліджень, книг, публікації у пресі, виступів по радіо і телебаченні.

Іван Вінницький (1865-1937) – св’ященник, багатолітній Ходорівський декан, видатний релігійний та громадський діяч на теренах Ходорівщини.

Северина Кабарівська (1880-1929) – відомий у Галичині педагог, громадський діяч, поетеса, драматург, автор чисельних статей у газетах і журналах, одна з засновників „Просвіти” в Ходорові.

Дмитро Макогон (1881-1961) – прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч, педагог, викладач у „Рідній школі” на початку 1939 р.

Яків Долгий (1883- невідомі) – св’ященник, довголітній парох Ходорова, член управи читальні „Просвіта”, голова „Українбанку”.

Корнило Троян (1885-1959) – адвокат, громадський і політичний діяч на теренах Ходорівщини у 30-х роках, член президії Українського національно-демократичного об’єднання, сенатор і посол до польського сейму.

Григорій Микитей (1888-1945) – відомий громадський діяч, педагог, журналіст, дипломат. Виступав у Народному домі з лекціями, рефератами брав участь у вічах.

Марія Юркевич (1895-1942) – активний член товариства „Просвіта”, донька відомого російського епідеміолога Грекова.

Зенон Пеленський (1902-1979) – один із засновників ОУН, видатний журналіст, активний громадсько-політичний діяч української діаспори.

Ярослава Гапій (1903-1994) – близька родичка видатної української співачки Соломії Крушельницької, самодіяльна поетеса. Працювала в Палаці піонерів, навчаючи малят вишивки.

Степан Прокоп’як (1907-1975) – організатор багатьох хорів Ходорівщини 30-х років, керівник „Ходорівського Бояну”, викладач Львівської консерваторії.

Ірина Вільде (1907-1982) – відома українська письменниця, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, громадський діяч. З грудня 1943 р. до травня 1945 р. проживала з синами у Ходорові.

Петро Олійник (1909-1946) – один з організаторів ОУН. На теренах Ходорівщини, видатний командир УПА, знаний під псевдонімом Еней.

Іван Яцків (1910-1968) – священик, дійсний член Українського богословського наукового товариства, автор багатьох статей, редактор релігійних видань, меценат. 1939 р. був катехитом у Ходорові.

Степан Цибран (1910-1995) – греко-католицький священик, в’язень сталінських таборів, служив у Ходорівській церкві.

Богдан Прокопів (1911-1948) – один з найактивніших членів ОУН. На теренах Ходорівщини в 1930-40 рр., референт Служби безпеки Крайового Проводу ОУН.

Микола Левицький (1914-1945) – активний діяч ОУН на теренах Ходорівщини, політв’язень польських тюрем, обласний референт пропаганди в структурі ОУН – УПА, письменник.

Зеновій Кецало (1909) – Народний художник України, голова секції графіки, член правління Спілки художників Львівщини, член „Меморіалу”.

Дмитро Слюсар (1919-1945) – активний член ОУН на Ходорівщині, в 1943-44 рр. – обласний провідник ОУН у Львові, з липня 1944 р. – крайовий провідник ОУН Львівського краю.

Орест Булка (1922) – член ОУН, учасник процесу 59-ти у Львові 1941 р., в’язень сталінських таборів на Колимі.

Михайло Горинь (1930) – представник когорти шістдесятників, політв’язень, відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради України першого скликання, почесний голова Української Республіканської Партії, публіцист.

Богдан Горинь (1936) – яскравий представник українських патріотів-шістдесятників, політв’язень, політичний і громадський діяч, народний депутат України, заступник голови товариства „Україна – Польща”, літературний критик, мистецтвознавець.

Іван Гамкало (1939) – Народний артист України, диригент Національного академічного театру опери та балету ім. Шевченка, професор.